TIKTOK AS A TOOL FOR ENGLISH TEACHER DIGITAL COMPETENCE

Ганна Піскурська; Оксана Попова; Алла Скирда

doi:10.28925/2617-5266/2025.1012

Автор(и)

Ганна Піскурська Донецький національний технічний університет https://orcid.org/0000-0003-0957-8987
Оксана Попова Донецький національний технічний університет https://orcid.org/0000-0001-9030-542X
Алла Скирда Донецький національний технічний університет https://orcid.org/0000-0001-8254-7592

DOI:

https://doi.org/10.28925/2617-5266/2025.1012

Ключові слова:

створення контенту, цифрова компетентність, вчителі англійської мови, мікронавчання, TikTok

Анотація

У статті розглядається актуальне питання використання TikTok як платформи для розвитку цифрової компетентності вчителів англійської мови та створення ними освітнього контенту. Мета статті полягає у дослідженні педагогічних цілей, форматів контенту та рівнів цифрової компетентності, продемонстрованих у відео TikTok, створених викладачами англійської мови. Для аналізу відео, опублікованих з хештегами, пов’язаними з викладанням англійської мови, було застосовано описовий метод. На основі контрольного списку спостережень, розробленого на основі Європейської рамки цифрової компетентності педагогів (DigCompEdu), відео були класифіковані відповідно до їх педагогічної мети, формату та технологічної складності. Результати свідчать, що переважає рефлексивний і персональний контент, що вказує на тенденцію викладачів використовувати TikTok переважно для професійного самовираження та неформального навчання, а не для структурованого викладання. Виявлено, що домінуючим форматом є влоги, що відображає перевагу викладачів до автентичного, оповідного стилю комунікації, який надає людського виміру професійній діяльності вчителя. Зазначено, що більшість авторів демонструють середній рівень цифрової компетентності, упевнено користуючись базовими функціями платформи, але рідко застосовуючи розширене редагування або алгоритми штучного інтеректу. На основі вивчених даних та аналізу зроблені висновки, що TikTok сприяє розвитку цифрової, комунікативної та творчої компетентностей викладачів, проте його інтерактивний і оцінювальний потенціал залишається недостатньо використаним. У статті підкреслено необхідність цілеспрямованого професійного розвитку, який допоможе педагогам перетворити соціальні медіа на стратегічне середовище для інноваційного навчання та зростання цифрової грамотності.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Aydin, S. (2023). A systematic review of social media as a teaching and learning tool in higher education: A theoretical grounding perspective. Education and Information Technologies, 28(4), 4771–4793. https://doi.org/10.1007/s10639-023-11647-2

Bidyuk, N., & Bidyuk, D. (2023). Teacher’s Digital Competence in the Modern Information and Educational Environment. Academic Notes. Series: Pedagogical Sciences, (211), 22–28. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2023-1-211-22-28

Bilyakovska, О., Prusak, Yu., & Yakymovych, T. (2024). Цифрова компетентність як чинник якості професійно-педагогічної діяльності викладача [Digital Competence as a Factor of the Quality of the Teacher’s Professional and Pedagogical Activity]. Pedagogical almanac, (55), 56–63. https://doi.org/10.37915/pa.vi55.504

Conde-Caballero, D., Castillo-Sarmiento, C.A., & Ballesteros-Yánez, I. (2024). Microlearning through TikTok in Higher Education. An evaluation of uses and potentials. Education and Information Technologies, 29, 2365–2385. https://doi.org/10.1007/s10639-023-11904-4

Fidan, M. (2023). The effects of microlearning-supported flipped classroom on pre-service teachers’ learning performance, motivation and engagement. Education and Information Technologies, 28(10), 12687-12714. https://doi.org/10.1007/s10639-023-11639-2

From, J. (2017). Pedagogical Digital Competence – Between Values, Knowledge and Skills. Higher Education Studies, 7(2), http://doi.org/10.5539/hes.v7n2p43.

Henseruk, H. (2021). Міжнародні рамки цифрової компетентності майбутніх учителів [International Framework of Digital Competence of Future Teachers]. Pedagogical Sciences, 94. https://doi.org/10.32999/KSU2413-1865/2021-94-4

Javorcik, T., Kostolanyova, K., & Havlaskova, T. (2023). Microlearning in the education of future teachers: monitoring and evaluating students’ activity in a microlearning course. Electronic Journal of E-Learning, 21(1), 13–25. https://doi.org/10.34190/ejel.21.1.2623

Jerasa, S., & Ura, S. (2025). Learning from TikTok: Quality and reach of TeacherTok as a classroom management tool for teacher education. TechTrends. https://doi.org/10.1007/s11528-025-01098-6.

Khlaif, Z. N. & Salha, S. (2021). Using TikTok in Education: A Form of Micro-learning or Nano-learning?. Interdisciplinary Journal of Virtual Learning in Medical Sciences, 12(3), 213–218. https://doi.org/10.30476/ijvlms.2021.90211.1087

Kokoulina, O. (2020). Microlearning 101: Using a Little Learning to Grow Big Skills. Ispring. eLearning Basics. https://www.ispringsolutions.com/blog/what-is-microlearning

Концептуально-референтна Рамка цифрової компетентності. (2021) [Conceptual and Reference Framework for Digital Competence of Pedagogical and Scientific-Pedagogical Workers. Project]. Ministry of Digital Transformation of Ukraine. https://osvita.diia.gov.ua/uploads/0/2900-2629_frame_pedagogical.pdf

Lamimi, I., Alaoui, S. & Ouelfatmi, M. (2024). Bite-Sized Learning on TikTok: Exploring the Platform’s Educational Value within the Framework of TAM (Technology Acceptance Theory). Open Journal of Social Sciences, 12, 228–245. https://doi.org/10.4236/jss.2024.124015

Lindra, A., Aprison, W., & Asi, R. S. (2024). “TikTokers” Teacher In The Code Of Ethic For Teacher In Islamic Education. AL WIJDÃN Journal of Islamic Education Studies, 9(2), 172–182. https://doi.org/10.58788/alwijdn.v9i2.3695

Magbago, C. V., Rayon, S. C., & Godinez, Ch. D. (2025). Improving Students’ Achievement in Mathematics using Micro-learning Approach through TikTok Videos. European Journal of Education and Pedagogy, 6(3), 17–21. https://doi.org/10.24018/ejedu.2025.6.3.927

Meliana, R., & Seli, F. Y. (2023). Microlearning: in Media Social TikTok Video. HORIZON: Indonesian Journal of Multidisciplinary, 1(2), 84-91. https://doi.org/10.54373/hijm.v1i2.105

Monib, W. K., Qazi, A., & Apong, R. A. (2024). Microlearning beyond boundaries: A systematic review and a novel framework for improving learning outcomes. Heliyon, 11(2), e41413. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e41413

Mospan, N. V., Ognevyuk, V. O., & Sysoieva, S. S. (2022). Emergency higher education digital transformation: Ukraine’s response to the COVID-19 pandemic. Information Technologies and Learning Tools, 89(3), 90–104. https://doi.org/10.33407/itlt.v89i3.4827

Mospan, N. (2023). Trends in emergency higher education digital transformation during the COVID-19 pandemic. Journal of University Teaching & Learning Practice, 20(1), 50-70. https://doi.org/10.53761/1.20.01.04

Salleh, D., Khairudin, N., & Ibrahim, M. (2022). Micro-learning: motivating students’ learning interests. Journal Psikologi Malaysia, 36(1), 153-162. https://spaj.ukm.my/ppppm/jpm/article/view/715

Ulla, M.B., Lemana, H.E. & Kohnke, L. (2024). Unveiling the TikTok Teacher: The Construction of Teacher Identity in the Digital Spotlight. Journal of Interactive Media in Education, (1)12, 1–14. https://doi. org/10.5334/jime.845

Wang, T., D. Towey, D., Ng, R.Y.K., & Gill, A.S. (2021). Towards post-pandemic transformative teaching and learning: case studies of microlearning implementations in two post-secondary educational institutions. SN Computer Science, 2(4). https://doi.org/10.1007/s42979-021-00663-z

Zhang, J. & West, R.E. (2020). Designing microlearning instruction for Professional Development through a competency based approach. TechTrends, 64(2), https://doi.org/10.1007/s11528-019-00449-4